media
РЕПУБЛИКА СРБИЈА
АУТОНОМНА ПОКРАЈИНА ВОЈВОДИНА

Покрајински секретаријат за образовање, прописе, управу и националне мањине – националне заједнице

Сообщенє з нагоди 16 дньох активизму процив насилства над женами


Здогадуєме явносц же нєшка означуєме Медзинародни дзень борби процив насилства над женами и источасно початок медзинародней кампанї «16 днї активизму борби процив насилства над женами».
Насилство над женами и дзивчатами єдно зоз найрозширенших потупеньох людских правох у швеце. Податки Шветовей здравственей орґанизациї указую же вецей як 30 проценти женох у швеце прецерпело насилство од интимного партнера або члена фамелиї.
Викореньованє насилства над женами и дзивчатами перши крочай ґу ґлобалному миру и безпечносци и твори фундамент Аґенди за отримуюци розвой по 2030. То предусловиє за промоцию, защиту и витворйованє людских правох, родней ровноправносци, демократиї и привредного росту. Єдина драга ґу безпечному и сиґурному дружтву то нулта толеранция на насилство. Вона можлїва з пременку дружтвеней свидомосци явносци з єдного боку и правочасним преценьованьом ситуациї насилства и реаґованя компетентних орґанох и институцийох з другого боку. Закони хтори ше одноша на насилство у фамелиї и защиту женох, як цо то Закон о зопераню насилства у фамелиї, представяю важни крочай, алє ключне їх дошлїдне и ефикасне применьованє. Институциї муша буц швидки, одвичательни и змоцнєни за реаґованє на кажди случай насилства.
Медзинародни дзень борби процив насилства над женами то поволанка на заєднїцтво, солидарносц и акцию. Анї єдна жена нє шме буц препущена сама себе у зочованю з насилством – лєм зоз заєднїцким дїлованьом можеме створиц сиґурне и праведне дружтво у хторим анї єдна жена нє будзе препозната як жертва, алє як особа хтора защицена, почитована и ровноправна.
Зєдинєни Нациї преглашели 1999. року, з резолуцию 54/134, 25. новембер як Медзинародни дзень борби процив насилства над женами, же би ше дзвигла свидомосц о факту же жени ширцом швета жертви сексуалного, психичного, физичного, фамелийного насилства, малтретованя и велїх других формох насилства.
Кампаня «16 днї активизму процив насилства над женами» то ґлобална инициятива хтору ше означує кажди рок од 25. новембра - Медзинародного дня борби процив насилства над женами, по 10. децембер - Медзинародни дзень людских правох. Тота кампаня ма за циль през реализацию розличних активносцох указац на факт же родно засноване насилство проблем людских правох и виражиц солидарносц зоз женами ширцом швета хтори ше орґанизовано боря процив насилства над женами.
Тогорочна кампаня хторей слоґан «Ґу Пекинґу +30: UNiTE за зоперанє насилства над женами и дзивчатами» пошвецена 30. рочнїци ревизиї запровадзованя Пекинґскей декларациї и Платформи за акцию, документох хтори ше трима за ключни у ґлобалним намаганю за витворйованє родней ровноправносци и унапредзеня положеня женох у дружтве. Тоти документи нє лєм политични вияви, алє и конкретни водзаче за дїлованє на националним и медзинародним уровню.
МРЕЖА «ЖИВОТ БЕЗ НАСИЛСТВА», зоз хтору од снованя координує Покраїнски защитнїк гражданох – омбудсман, збера институциї хтори ше занїмаю з насилством у фамелиї з териториї АП Войводини – центри за социялну роботу, суди, тужительства, полицийни управи, здравствени установи, покраїнски институциї и други релевантни установи и орґанизациї зоз цильом злєпшаня приступу ґу проблему насилства над женами и насилства у фамелиї и на таки способ доприноша моцнєню їх капацитетох за запровадзованє предписаньох у тей обласци.
Координацийни тим Мрежи творя представнїци и представнїки покраїнских секретариятох, Заводу за ровноправносц полох и Заводу за социялну защиту, а задаток того тиму же би орґанизовал и реализовал образовни активносци и кампанї за дзвиганє уровня свидомосци найширшей явносци о насилстве над женами, односно у фамелиї и родно заснованим насилстве.

Члени и членїци Мрежи здогадую же од початку 2024. року, по доступних податкох, у фамелийно партнерским контексту у Сербиї забити найменєй 17 жени. Фемицид часто пошлїдок длуготирвацого насилства, и по виглєдованьох, векшина случайох насилства остава нєприявена. Препреченя хтори жени доживюю при приявйованю насилства уключую нєдостаток довирия до институцийох, дружтвену стиґму, страх од вимсценя, економску зависносц и културу цихосци.
У тим контексту, Мрежа «Живот без насилства» апелує на гражданки и гражданох, як и на институциї, же би на кажду ситуацию насилства реаґовали одвичательно и солидарно, бо насилство нє шме буц прилапене анї як форма ришованя конфликтох, янї як часц фамелийних одношеньох.
Членїци Мрежи тиж здогадую же информованє медийох о насилстве над женами муши буц чувствительне, одвичательне и етичне и источасно поволую шицки медиї же би виполнєли тоту дружтвену одвичательносц так же у своїм информованю усоглаша свойо активносци зоз найвисшима етичнима стандардами и принципами людских правох.

Важни числа:
ПОЛИЦИЯ:
Нагли поволанки 192
Приява насилства у фамелиї 0800-100-600
(0-24 годзин, безплатна поволанка)
СОС ВОЙВОДИНА – ТЕЛЕФОН ЗА ЖЕНИ У СИТУАЦИЇ НАСИЛСТВА:
0800 10 10 10
(Кажди роботни дзень од 10 пo 20 годзин, безплатна поволанка)
Або контактовац по имейл адреси:
mreza.sos.vojvodina@gmail.com

Напрямки за етичне информованє о насилстве над женами:
https://ravnopravnost.org.rs/wp-content/uploads/2023/05/Smernice_Medijsko-izvestavanje.pdf

22.11.2024